• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Батькам першокласників

Дитячі заповіді для мам, тат, дідусів та бабусь

1. Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати й бути ЛЮДИНОЮ!

2. У моїх очах світ інакший, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли й чому кожен з нас у ньому має робити.

3. Мої ручки ще маленькі - не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу й кидаю м'яч.

4. Мої почуття ще незрілі - прошу, будьте чуйними до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день

5. Щоб розвиватись, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а мої вчинки.

6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті.

7. Не робіть усього за мене, бо я виросту переконаний у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашими очікуваннями.

8. Я вчусь у вас усього: слів, інтонації голосу, манер рухатись. Ваші слова, почуття та вчинки повертатимуть до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь - ласка, кращого. Пам'ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати одне одному в цьому безмежному світі.

9. Я хочу відчувати вашу любов. Хочу щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилась на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.

Любі мої, я вас дуже - дуже люблю!!!

Покажіть мені, що ви теж любите мене.

Ваш син і донька.

Поради батькам першокласників

1. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте дитину, бо розрахувати час - це ваш обов’язок.

3. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона працює та втрачає багато сил.

4. Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без зауважень: «Дивись, поводься гарно», «Щоб не було поганих оцінок!»

5. Забудьте вислів «Яку оцінку ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, вислухайте її.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, тоді вона сама розповість.

7. Зауваження вчителя вислухайте не в присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, а 2-3 години має відпочити. Найкращий час виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв треба відпочивати 10-15 хв.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А якщо вже потрібна допомога – без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш». «спробуймо поміркувати разом», «згадай, як пояснював вчитель».

11. У спілкування з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти добре вчитимешся, то…»

12.Протягом дня знайдіть (спробуй знайди) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час головними мають бути справи дитини, її біль, радощі.

13.У сім'ї має бути єдина тактикам спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі питання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось турбує. Найчастіше – це об’єктивні показники втоми чи перевантаження.

15.Пам’ятайте, що навіть діти 7-8 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтеся зробити це для них. Це їх заспокоїть , зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути й відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі.

Завтра новий робочий день, і дитина повинна бути готовою до нього. Ваша доброзичливість допоможе їй у цьому.

Практичні поради батькам гіперактивної дитини

У домашній програмі корекції дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності повинен переважати поведінковий аспект, тобто слід дотримуватися таких умов:

1.Зміна поведінки дорослого і його ставлення до дитини:

* Виявляйте твердість і послідовність у вихованні;

* Пам’ятайте: надмірні балакучість, рухливість, недисциплінованість – не є навмисними;

* Контролюйте поведінку дитини, не нав’язуючи їй жорстких правил;

* Не вказуйте дитині категорично, уникайте слів «ні» і «не можна»;

* Будуйте взаємини з дитиною на взаєморозумінні й довірі;

* Реагуйте на дії дитини у несподіваній спосіб (пожартуйте, повторіть дії дитини, сфотографуйте її, залишіть у кімнаті саму та ін.);

* Повторюйте свої прохання тими самими словами багато разів;

* Не наполягайте на тому, щоб дитина обов’язково вибачилася за вчинок;

* Вислухайте те, що хоче сказати дитин6а.

2.Зміна психологічного мікроклімату в родині:

* Приділяйте дитині достатньо уваги;

* Проводьте дозвілля всією родиною;

* Не сваріться у присутності дитини.

3.Організація режиму дня та місця для занять:

* Установіть твердий розпорядок дня дитини та всіх членів родини;

* Знижуйте вплив відволікаючих факторів під час виконання дитиною завдань;

* Зменште тривалість занять дитини на комп’ютері й перегляду телевізійних передач;

* Уникайте по можливості значних скупчень людей;

* Пам’ятайте: перевтома сприяє зниженню самоконтролю та зростанню гіперактивності.

4.Спеціальна поведінка програма:

* Забудьте про фізичне покарання! Якщо є необхідність удатися до покарання, то доцільно використати спокійне сидіння в певному місці після негативного вчинку;

* Частіше хваліть дитину; поріг чутливості до негативних стимулів дуже низький, тому гіперактивні діти не сприймають догани й покарання, однак чутливі до заохочень;

* Складіть список обов’язків дитини й повісьте його на стіну, підпишіть угоду на окремі види робіт;

* Виховуйте в дітях навички керування гнівом і агресією;

* Не намагайтеся запобігти наслідкам безпам’ятності дитини;

* Не давайте одночасно кілька вказівок. Завдання не повинне мати складну конструкцію або складатися з декількох ланок;

* Поясніть гіперактивній дитині її проблеми й навчіть їх розв’язувати.

Пам’ятайте: для дитини зі СДУГ найдієвішими є такі «засоби переконання»:

* Позбавлення задоволення, ласощів, привілеїв;

* Заборона приємної діяльності, телефонних розмов;

* Прийом «вимкненого часу» (ізоляція, лава штрафників, домашній арешт, дострокове відправлення в ліжко);

* Просте втримання в «залізних обіймах»;

* Позачергове чергування по кухні та ін.

Під час корекції поведінки дитини значну роль відіграє методика «позитивної моделі», яка полягає в постійному заохоченні бажаної поведінки й ігноруванні небажаної. Необхідною умовою успіху є розуміння проблем своєї дитини батькам.

Пам’ятайте: СДУГ – це патологія, яка вимагає своєчасної діагностики й комплексної корекції (психологічної, методичної, педагогічної).

Коментарi